 Незрозуміло чому, але з фокусу уваги спостерігачів, які лихоманливо вишукували «містичні знаки» у подіях, прямо чи опосередковано пов'язаних з інаугурацією новообраного Президента, випали ті моменти, символізм яких був цілком «рукотворний», а отже, на відміну від таких епізодів, як несподіваний обвал пам'ятника засновникам Києва чи коливань вхідних дверей у Верховній Раді, піддається раціональним інтерпретаціям. Маю на увазі, насамперед, молебень в Трапезній церкві Києво-Печерської Лаври – хронологічно останній захід в якому взяв участь Віктор Янукович перед вступом на посаду.
Власне, для опонентів Януковича факт проведення цього молебну Патріархом Кірілом (Гундяєвим) був самозрозумілим поганим знаком для України, символом визнання обраним главою держави своєї підпорядкованості Москві. Загальне негативістське налаштування апріорі не передбачало ані бажання вдивлятися в нюанси, ані бодай спробувати зрозуміти, чи те що відбулося в Лаврі на 100% відповідало вищезгаданому кліше визнання меншовартості та підпорядкованості?
На даний момент бракує скільки-небудь достовірної інформації навіть про те, від кого походила ініціатива проведення подібного дійства. В ЗМІ вже звернули увагу на те, що в самій Росії Патріархи, попри все, де-факто не грають жодної ролі в процедурі інаугурацій Президентів. Отж... Читати далі » |
|
