 Великомученик Федор Тирон був воїном в місті Аласії області Понтійській в Малій Азії, під начальством деякого Врника. Його змушували принести жертву ідолам. Святий Федор твердо, привселюдно сповідав свою віру в Христа Спасителя. Начальник дав йому декілька днів на роздум, під час яких святий Федор посилено молився. Його звинуватили в підпалі язичеського храму і кинули в темницю на голодну смерть. Там йому з'явився Господь Ісус Христос, утішив і підкріпив його. Приведений до правителя святий Федор ще раз сміливо і не боязливо сповідав свою віру, за що був відданий новим катуванням і засуджений на спалювання. Мученик Федор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою і славослів’ям віддав свою святу душу Богові.
Це сталося близько 306 року при Римському імператорові Галерії. Не пошкоджене вогнем тіло святого Федора було похоронене в місті Евхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі його були перенесені в Царгород, в храм, освячений в ім'я його. Глава ж його знаходиться в Італії, в місті Гаєте.
Через 50 років після мученицької кончини святого Федора, імператор Юліан Вітступник (361 - 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальникові Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всі їстівні запаси на ринках ідоложертвенною кров’ю. Святий Феодор, з'явившись уві сні архієпископові Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, а... Читати далі » |
|
