 |
Українська Автокефальна Православна Церква Покрови Пресвятої Богородиці м.Дрогобич |
 |
19:10:21 2 БЕРЕЗНЯ ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ. | |
 «Покаяння двері, відкрий мені Життєдавче!» Саме такими словами закликає нас свята Православна Церква до покаяння під час Великого посту. Нема людини, щоб жила і не згрішила... На щастя, Господь не полишає своїх суєтних чад напризволяще. Постити належить усім православним християнам у цілому світі. Всього на рік припадає понад двісті постових днів. Цього року Великий піст розпочнеться 2 березня. Сім тижнів Великого посту належить провести якнайблагочестивіше: без образ, гніву, брехні тощо. Всілякі видовища й розваги також суворо заборонені. Що вже казати про піст тілесний: інтимні стосунки у Великий піст виключаються. Так само, як і споживання будь-яких м'ясних, молочних і рибних страв. Олія і вино дозволяються тільки у свята й суботні та недільні дні. Певна річ, зовнішні атрибути посту - не самоціль. Окрім самодисципліни, він вносить у життя необхідний елемент жертовності й самозречення задля спасіння своєї безсмертної душі. Та головний зміст посту - це щире покаяння, без якого неможливо "увійти у радість Господню". А до цієї радості у світлому Христовому Воскресінні має прилучитися кожний православний українець.Увечері останньої неділі перед Великим постом, що зветься сиропусною неділею, в українських православних церквах відбувається особлива служба - Прощена вечірня. За звичаєм стародавніх монахів-відлюдників, що саме цього дня збиралися із своїх розкиданих по лісах і горах келій та печер, усі парафіяни сходяться докупи. По завершенні вечірні священик і люди просять одне в одного прощення за всі гріхи, скоєні протягом року, аби з необтяженим провинами перед своїми ближніми серцем розпочати каяття. Хто і коли постановив людині постити? Ще в раю Бог заборонив Адамові і Єві споживати плід з дерева пізнання добра і зла, і як вважає Православна Церква, цим започаткував піст. Про піст, як постанову Божу, чітко говориться у законодавстві Мойсеєвому. В Новозавітній час Сам Господь показав приклад 40-денного посту в пустині (Мф.4,2). Цим підтвердивши необхідність посту. Уже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день жидівської Пасхи днем поминання Христових мук і смерти. Роковини Христової смерти були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежувався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою. Великий піст складається з сорокаденного посту (Чотиридесятниці) і посту Страсної седмиці "заради спасительних страстей" Христових. У Постановах апостольських про Великий піст говориться: "Хай звершується цей піст (Чотиридесятниця) раніше посту Великоднього (Страсної седмиці)" (кн. 5, розд. І). Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від води до дев'ятої (третьої після полудня) години дня. Їжу вживали після дев'ятої години, вживаючи хліб і овочі. Що можна - чого не можна? Правила дотримання Великого посту відображено і у нашому церковному Уставі. Особливо строгий піст Православна Церква наказує дотримуватися у першу і Страсну седмиці. По суботах і неділях можна вживати олію, вино і їсти двічі на день. У святкові дні, які збігаються з постом, піст стає менш строгим: у Лазареву суботу можна ікру, а на Благовіщення і Вербну неділю - рибу. Перші чотири дні Великого посту, а також вся Страсна седмиця - найстрогіші дні посту. У Велику П'ятницю - їсти нічого не можна. У Чистий понеділок належить повністю утримуватися від їжі. У п'ятницю першого тижня можна їсти тільки варену пшеницю, підсолоджену медом або цукром. У інші дні посту: понеділок, середу, п'ятницю - сухоїдіння (вода, хліб, фрукти, овочі, компоти); вівторок, четвер - гаряча їжа без масла; субота, неділя - їжа з олією. Піст - це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту. Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків. Дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина повинна навчатися основам віри і християнського життя. Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко. Правило послабляти піст для подорожуючих було впроваджене в життя, коли подорож була випробуванням, пов’язаним зі значними фізичними навантаженнями та тривала від декількох днів до кількох місяців, а іноді й років.Сьогодні транспорт і обслуговування на ньому розвинуто так, що подорожування перестає бути випробуванням. А якщо подорожувати легко, то й постувати під час такої подорожі не важко. Коли ж під час подорожі Вас супроводжують, зустрічають або приймають люди, що не постять, або з інших причин не має можливості суворо дотримуватися правил посту, тоді дозволяється послаблення посту як виняток, а не як правило для подорожуючих. До речі, піст може бути послабленим для літніх людей, хворих, дітей та вагітних жінок, але все це може бути лише з благословення Церкви і її духовенства. В неділю перед початком посту Церква згадує вигнання Адама з раю, тому піст можна вважати нашим уподобленням Адаму і плачем по втраченому раю. Як гідно провести Великий піст? Великий піст – це час каяття і плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ. У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя. Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань. Тобто, на сам перед ми постуємо душею. А як вчать святі отці: піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі. «Тому, що ми не постили, нас було вигнано з раю. Отже дотримуймо піст, щоб повернутися туди» (Св. Василій Великий: Про піст І). | |
| Переглядів: 411 | Додав: hram-pokrova | |
| Всього коментарів: 0 | |
УАПЦ Покрови Пресвятої Богородиці | 
