Архів новин - УАПЦ Покрови Пресвятої Богородиці м.Дрогобич
Вітаю Вас Гість!
Пт, 30/07/2010, 17:35:25
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Українська Автокефальна Православна Церква
Покрови Пресвятої Богородиці
м.Дрогобич

Меню

Наше опитування

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 136

Пошук на сайті

Погода в Дрогобичі

Форма входу

Логін:
Пароль:

Календар всіх новин

«  Липень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Міні-чат

Щоб додати необхідна авторизація

Друзі сайту

Статистика


Присутніх всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Головна » Архів новин
« 1 2 3 4 ... 22 23 »

Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури.

Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської дерев’яної готики, які не мають аналогів у світі.

Дерев’яні старовинні церкви – це, безумовно, окраса України. Адже вони виражають справжні національні риси архітектури.

На Львівщині за останні десятиліття знищені понад 150 дерев’яних церков.

Найдавніша дерев'яна церква України - храм св. Миколая у закарпатському селі Колодне, датований 1470 роком.


 У своєму первісному вигляді на Львівщині збереглися унікальні дерев’яні церкви у Дрогобичі, Потеличах, Жовкві, Дернові, а рідкісні шедеври - дерев’яні костели є у Розлучі, Язлівчику.
 

На сьогодні 490 дерев’яних храмів - пам’ятки сакральної архітектури. У радянський час їх було близько 800.

 У м. Дрогобич активно йде будівництво дерев’яного храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Воно ведеться суто за кошти і силами парафіян.

... Читати далі »
Переглядів: 48 | Дата: 27/06/2010 | Коментарі (0)


30 травня 2010 р. делегація Львівського Ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного взяла участь в урочистих заходах по вшануванню українських поховань у Пікуличах (околиця Перемишля, Польща).Тут знаходиться один із 12 некрополів, де зібрано і поховано українців, котрі загинули у 1918-1924 роках. Біля Некрополя також знаходиться поховання вояків УПА, котрі були перепоховані 3-4 роки назад.

У братській могилі поховано близько 2 тисяч українців, котрі загинули в таборах міста Перемишля від голоду і холоду. Серед них воїни УГА та УНР.

Заходи розпочалися із св.. Літургії в українській православній церкві Успення Богородиці м. Перемишля. Після цього вірні пройшлися хресним ходом через місто у супроводі військового оркестру із м. Львова. Спільну панахиду відслужили священики із православних та греко-католицьких парафій Перемищини.

 

Довідка.

У 1918 році на території колишніх австрійських казарм у с. Пікуличі польська влада влаштувала табір для полонених вояків УГА та інтернованих українців. У 1920-21 рр. він став місцем інтернування вояків армії УНР, пере... Читати далі »

Переглядів: 47 | Дата: 26/06/2010 | Коментарі (0)

Сповідь (покаяння) — одне із семи церковних Таїнств, у якому той, хто сповідає свої гріхи перед Богом ;присутності священика, при видимому прощенні гріхів (читанні розрішальної молитви) невидимо розрішається від них Самим Господом Ісусом Христом.

Святі отці називають покаяння другим хрещенням: якщо при хрещенні людина очищається від первородного гріха, переданого їй при народженні від наших прабатьків Адама і Єви, то покаяння омиває від скверни її власних гріхів, здійснених нею уже після Таїнства хрещення.


Для того, щоб Таїнство покаяння здійснилося, той, хто прийшов на сповідь, повинен: усвідомити свою гріховність, щиросердно розкаятися у своїх гріхах, мати несхитне бажання полишити гріх і не повторювати його, вірити в Ісуса Христа і сподіватися на Його милосердя, вірити в те, що Таїнство сповіді очищає і змиває по молитві священика щиросердно висповідані гріхи.


До сповіді треба готуватися заздалегідь. Бажано прочитати літературу, присвячену Таїнствам сповіді і причастя, згадати усі свої гріхи, можна виписати їх на окремий аркуш, щоб перед сповіддю переглянути його.
Найбільш простим і доступним способом приготуван... Читати далі »
Переглядів: 209 | Дата: 21/03/2010 | Коментарі (0)


Незрозуміло чому, але з фокусу уваги спостерігачів, які лихоманливо вишукували «містичні знаки» у подіях, прямо чи опосередковано пов'язаних з інаугурацією новообраного Президента, випали ті моменти, символізм яких був цілком «рукотворний», а отже, на відміну від таких епізодів, як несподіваний обвал пам'ятника засновникам Києва чи коливань вхідних дверей у Верховній Раді, піддається раціональним інтерпретаціям. Маю на увазі, насамперед, молебень в Трапезній церкві Києво-Печерської Лаври – хронологічно останній захід в якому взяв участь Віктор Янукович перед вступом на посаду. Власне, для опонентів Януковича факт проведення цього молебну Патріархом Кірілом (Гундяєвим) був самозрозумілим поганим знаком для України, символом визнання обраним главою держави своєї підпорядкованості Москві. Загальне негативістське налаштування апріорі не передбачало ані бажання вдивлятися в нюанси, ані бодай спробувати зрозуміти, чи те що відбулося в Лаврі на 100% відповідало вищезгаданому кліше визнання меншовартості та підпорядкованості? На даний момент бракує скільки-небудь достовірної інформації навіть про те, від кого походила ініціатива проведення подібного дійства. В ЗМІ вже звернули увагу на те, що в самій Росії Патріархи, попри все, де-факто не грають жодної ролі в процедурі інаугурацій Президентів. Отж... Читати далі »
Переглядів: 179 | Дата: 17/03/2010 | Коментарі (1)